Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1

Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту. Пам'ятка щодо грипу типу А/Н1N1 Клінічні ознаки грипу типу А/H1N1: * головний біль, * біль у м'язах, * біль у горлі, * підвищення температури тіла, * кашель, * нежить, закладання носа, * в окремих випадках - блювота і понос. Як можна заразитися вірусом грипу типу А/H1N1? Від іншої хворої людини повітряно-краплинним, повітряно-пиловим шляхом (вірусні частки по повітрю переносяться від хворої людини до здорової під час розмови, кашлю, чхання), при тісному контакті (знаходження на відстані близько 2-х метрів). Як довго є заразним хворий на грип типу А/H1N1? Інфекційний період (період, коли хворий небезпечний для оточуючих) при грипі типу А/H1N1 може бути протягом 7 днів від початку хвороби, але якщо клінічні симптоми хвороби зберігаються - то до їх зникнення. Як попередити зараження грипом типу А/H1N1? * уникати контакту з особами, що мають прояви грипозної інфекції; * обмежити відвідини місць великого скупчення людей; * часто провітрювати приміщення; * часто мити руки з милом; * прагнути не торкатися очей, носа або рота немитими руками; * уникати обіймів, поцілунків і рукостискань; * прикривати ніс і рот при чханні або кашлі одноразовою носовою серветкою, яку зразу ж після використання потрібно викинути; * якщо у людини є симптоми грипу, то необхідно триматися від нього на відстані не менше двох метрів. Як запобігти розповсюдженню грипу в дитячих установах? * під час епідемічного підйому захворюваності на грип нові діти в дошкільні установи не приймаються; * виключається переведення дітей із групи в групу; * припинити відвідування дитячої установи сторонніми особами; * в дошкільних установах велике значення має щоденний огляд дітей при їх приході до неї зранку, і при щонайменших ознаках захворювання діти в колектив не приймаються; * приміщення, в якому знаходяться діти, повинні бути добре вентильованими, їх необхідно провітрювати декілька разів протягом дня; * необхідне вологе прибирання приміщень не менше двох разів на день; * необхідно дотримання дітьми правил особистої гігієни (часте миття рук протягом дня); * на час епідемії (пандемії) персонал установи повинен носити марлеві пов'язки; * персонал установи повинен бути щеплений проти сезонного або грипу А Н1N1 (при наявності вакцини); * особам, що були в контакті з дитиною, у якої підтверджений діагноз грипу А Н1N1, необхідно провести курс хіміопрофілактики озельтамівіром. * на час епідемії (пандемії) дитячі установи закриваються. Що повинні знати батьки, щоб попередити зараження дітей грипом? * навчити дітей часто мити руки з милом протягом 20 секунд; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей кашляти і чхати в серветку або руку; * батьки також повинні виконувати цю процедуру, що служить добрим прикладом для дітей; * навчити дітей не підходити до хворих ближче, ніж на півтора - два метри; * хворі діти повинні залишатися вдома (не відвідувати дошкільні установи і школи); * утримуватися дітям і батькам від відвідин місць скупчення людей. Що робити, якщо дитина захворіла на грип ? * при перших ознаках захворювання дитину необхідно покласти у ліжко і викликати лікаря; * залишити хвору дитину вдома, окрім тих випадків, коли їй потрібна термінова медична допомога. Не відправляти дитину в школу або до дошкільної установи; * хворі на грип небезпечні для оточуючих і повинні бути негайно ізольовані. Неприпустима їх поява в громадському транспорті, дитячих колективах та інших місцях масового перебування людей. * хворого необхідно розташувати в окремій кімнаті або огородити ширмою, виділити йому індивідуальний посуд, рушник, предмети особистої гігієни; * не допускати контакту хворого із здоровими членами сім'ї, окрім тих, хто доглядає за ним; * особа, що доглядає за хворим, повинна носити двошарову марлеву пов'язку або разову маску, яку потрібно міняти кожні 4 години. Після кожного контакту з хворим необхідно ретельно мити руки з милом; * маска повинна бути або одноразовою, яку після зміни викинути в корзину, або багаторазовою, яку після прання необхідно ретельно прасувати гарячою праскою; * проводити провітрювання приміщення декілька разів на добу; * щодня робити вологе прибирання приміщень оселі; * повітря в приміщеннях повинне бути достатньої вологості; * мати разові носові серветки і корзину для використаних серветок в межах досяжності хворого; * створити хворій дитині комфортні умови. Вкрай важливим є спокій, постільний режим; * якщо у дитини лихоманка, то їй необхідно дати жарознижуючі ліки (препарати парацетамолу або ібупрофену), після цього викликати лікаря; * до приходу лікаря давати дитині пити багато рідини (сік, негазована вода, морс, компот тощо); * не слід займатися самолікуванням. Відповідне медикаментозне лікування хворому призначає тільки лікар! Які ознаки захворювання у дитини повинні примусити негайно звернутися за медичною допомогою? * Прискорене або утруднене дихання. * Синюшність навкруги рота, інших шкірних покровів. * Поява на тілі дитини крововиливів (навіть дуже маленьких), носової кровотечі. * Висока температура тіла. * Відмова дитини від пиття. * Неможливість розбудити дитину або відсутність її реакції на звертання. * Надмірне збудження дитини або поява судом. * Поява блювоти, частого рідкого стільця. * Скарги дитини на сильний головний біль. * Відсутність сечовипускання або сліз під час плачу. У світі відмова батьків від вакцинації дітей вважається порушенням прав дитини. Медики занепокоєні відмовою батьків від вакцинації своїх дітей. Щорічно на Земній кулі народжуються 130 мільйонів дітей і приблизно 12 мільйонів помирає у віці від 1 тижня до 14 років. Близько 9 мільйонів помирають від інфекційних хвороб, причому 3 мільйони - від інфекцій, проти яких існують ефективні вакцини. Вакцинологія не стоїть на місці: мутують віруси, з'являються нові препарати, поповнюється перелік протипоказань. Вакцинація має глибоке коріння. Відомо, що принципи вакцинації використовували ще в Древньому Китаї. Перше щеплення в сучасній історії було зроблене 1796 року. Саме тоді для профілактики натуральної віспи англійський лікар Едвард Дженнер ввів 8-річному Джеймсу Фіппсу вакцину, яка містила віруси коров'ячої віспи. Хлопчик не захворів на натуральну віспу. У 1980 році Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила про повну ліквідацію цієї небезпечної інфекції. Віспа зникла з обличчя планети саме завдяки щепленням. Вакцину можна порівняти з мініхворобою, яка вводиться в організм, аби виробити імунітет проти цього захворювання. Вона містить дуже ослаблені або вбиті мікроорганізми, або їх окремі складові. Коли їх вводять до організму людини, імунна система продукує захисні антитіла та спеціальні клітини. Якраз вони відповідають за стійкість до інфекцій, тобто імунітет. При цьому будь-яке щеплення в сотні разів безпечніше ніж захворювання, від якого воно захищає. Серед мікроорганізмів, із якими успішно борються за допомогою щеплень, - віруси кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатиту В, а також бактерії дифтерії, кашлюку. З 2006 року в Україні введене нове щеплення - проти гемофільної інфекції. За останні роки в центральних засобах масової інформації ведеться масштабна кампанія проти вакцинації. Більшість батьків не володіє інформацією, проти яких хвороб здійснюються щеплення та які наслідки можливі через такі відмови. Поки у нашій країні тривають дискусії про право відмовлятись від вакцинації, у світі це розцінюється як порушення прав дитини. Відмова від щеплення в першу чергу веде до зниження колективного імунітету. Для його підтримки на належному рівні потрібно, щоб вакцинація охоплювала не менше 95% населення. Зниження цього показника може призвести до стрімкого розвитку епідемії різних хвороб. На сьогоднішній день держава забезпечує безкоштовну вакцинацію населення від десяти найбільш важких і небезпечних інфекційних захворювань. Не зважаючи на сучасні досягнення медицини, ці хвороби все ще несуть реальну небезпеку для людей через важкий перебіг недуг. До того ж більшість із них не мають ефективного лікування. Необхідність у попередженні багатьох хвороб шляхом вакцинації у різних країнах виникла багато десятків років тому. У 80-ті роки в світі щорічно спостерігалось близько 30 тисяч випадків паралітичного поліомієліту. З допомогою вакцинації у 2006 році кількість таких випадків зменшилось у 150 разів. В Україні масове щеплення оральною поліомієлітною вакциною (ОПВ), починаючи з 1959 року, дозволило знизити захворюваність із понад трьох тисяч випадків до поодиноких. Останній випадок виявлення «дикого поліовірусу» в нашій країні був зареєстрований в 1993 році. Не зважаючи на те, що епідемію цього вірусу у нашій державі повністю припинено, він, так як і раніше, циркулює в оточуючому середовищі, і періодично в світі реєструються спалахи цієї важкої хвороби. Окрім цього у світі близько 10% смертей дітей віком до 5 років трапляється внаслідок такої хвороби як кір. В Україні, після запровадження планової імунізації проти кору, у 1968 році захворюваність скоротилась в майже у 10 разів, проте спалахи інфекції продовжували виникати, як, наприклад, у середині 2005 року. Водночас на території України є багато дітей з уродженою глухотою, сліпотою та розумовою відсталістю. Лікарі не виключають, що причиною цього є саме вроджена краснуха, яка часто маскується під діагноз кору і якій можна запобігти. Окрім цього через зменшення кількості щеплень дитячого населення проти дифтерії у 90-их роках було зафіксовано епідемію цієї хвороби, яка забрала життя багатьох людей. Останнім часом в Україні реєструється невелика кількість захворювань (9-15 випадків на рік). Як під час епідемії, так і тепер, хворіють на дифтерію частіше дорослі. Медиків непокоїть важкий перебіг цієї хвороби та її летальність (20-25% від хворіючих). Завдяки плановим щепленням дітей проти правцю, ця інфекція в останні роки у малечі не спостерігається, але часто хворіють дорослі, причому з високою летальністю. Відносно неважким захворюванням вважається кашлюк, який також намагаються попередити шляхом вакцинації. Тим не менше, рівень захворюваності на кашлюк зростає як в Україні, так і в Європейських країнах. В 2008 році від кашлюкової інфекції померло три дитини. Вірусний гепатит В - єдине захворювання серед гепатитів, яке можна контролювати за допомогою імунопрофілактики. Сьогодні вірус гепатиту В вважають онкогенним вірусом,тому що одним із його ускладнень є рак печінки. У 30% випадків після перенесеного вірусного гепатиту В може розвинутись цироз печінки. Сучасні вакцини від гепатиту В - вважаються найбезпечнішими. Вони є рекомбінантними, містять лише HBsAд, який отримують за допомогою генної інженерії. Тобто від вірусу нічого в цій вакцині немає, тому інфікуватись і захворіти від вакцинації неможливо. Але разом з тим, на сьогоднішній день від щеплень проти гепатиту В у нашому місті відмовляється 23,9% батьків (1001 дітей). Досить складною хворобою є епідемічний паротит. Незважаючи на те, що сама інфекція є неважкою, вона все ж у 10 % випадках спричиняє розвиток серозного менінгіту та енцефаліту. Найчастішим ускладненням є орхіт, який виникає у 20-50% хворих серед хлопчиків-підлітків і часто впливає на репродуктивну функцію в майбутньому. Актуальним питанням на сьогоднішній день залишається вакцинація проти туберкульозу. Введення бацили Кальметта-Герена (БЦЖ) є обов'язковим в 64 державах, а у 118 країнах вона офіційно рекомендована. В Україні, враховуючи велику розповсюдженість туберкульозу, неможливо відмовитись від щеплення БЦЖ, оскільки доведено, що вакцина захищає від небезпечних форм туберкульозу: міліарного та тубменінгіту.

Кiлькiсть переглядiв: 34